Енергетичний баланс свиноматки у період опоросу часто недооцінюють у практичному менеджменті, хоча він прямо впливає і на перебіг опоросу, і на здоров’я поросят, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Дані спільного дослідницького проєкту компанії De Heus/Koudijs і Вагенінгенського університету показують, що тривалі чи ускладнені опороси нерідко пов’язані з недостатньою доступною енергією в організмі свиноматки. У такому стані її фізіологічні можливості обмежені: знижується ефективність скорочень матки, опорос затягується, тварина швидше виснажується. Це запускає ланцюгову реакцію наслідків.
З одного боку, збільшується ризик появи мертвонароджених поросят. З іншого ‒ погіршується стан новонароджених, особливо тих, що з’являються наприкінці опоросу. І водночас знижується здатність свиноматки виробляти достатню кількість молозива в критично важливий період.
Особливо чутливими до цього великі гнізда. В них навіть незначне зниження енергетичного ресурсу свиноматки швидко трансформується в дефіцит молозива для частини поросят ‒ передусім тих, котрі народжуються останніми.
Ситуація ускладнюється природною поведінкою тварини перед опоросом. У цей період свиноматка активно реалізує інстинкт гніздування: рухається, риє, формує місце для майбутнього гнізда. Це ‒ фізіологічно нормальна, проте енерговитратна активність, коли організм готується до значного навантаження.
У системах вільного утримання цей чинник проявляється ще сильніше. Через більшу свободу руху витрати енергії збільшуються, отже, ризик її дефіциту під час опоросу підвищується.
Тому дослідники наголошують, що годівля свиноматки перед і під час опоросу має враховувати не лише загальний рівень поживності раціону, а й доступність енергії у конкретний момент. Ідеться про здатність організму швидко мобілізувати енергетичні ресурси тоді, коли вони найпотрібніші.
