Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до підпункту 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 статті 170 ПКУ, підпунктом 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім:
а) доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11 прим. 1.1 статті 170.11 прим. 1 ПКУ.
З метою усунення подвійного оподаткування суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ (пункт 13.4 статті 13 ПКУ).
Відповідно до пункту 13.5 статті 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з абзацом першим підпункту 170.11.2. пункту 170.11 статті 170 ПКУ у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.
Водночас, сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (підпункт 170.11.4 пункту 170.11 статті 170 ПКУ).
При цьому, згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПКУ, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (абзац другий підпункту 170.11.2. пункту 170.11 статті 170 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 затверджені форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції у розділі V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації в рядку 18 вказується сума податків, сплачених за кордоном, на яку платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 ПКУ, згідно з яким сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми податку, обчисленої на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Значення рядка 18 розділу V Декларації не має перевищувати значення рядка 13 розділу V Декларації. При цьому, в рядку 13 вказується загальна сума податкових зобов’язань з ПДФО, яка дорівнює значенню графи 6 рядка 10 розділу ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.
Враховуючи викладене, за умови документального підтвердження дати отримання іноземних доходів розрахунок ПДФО проводиться їз суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів.
Водночас, якщо дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, то ПДФО розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року, при цьому такі доходи вважаються такими, що отримані у останньому календарному місяці звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на 31 грудня звітного року.