2025-04-26 16:31:00 
Боєць запорізької бригади ТрО розповів про складну евакуацію пораненого побратима з “нуля”
Сержант “Шудрик” мав військовий досвід, проходячи строкову службу в армії, закінчив Національну академію Національної гвардії України під час проходження строкової служби. Без вагань та сумнівів став на захист країни. До лав 114 батальйону ТрО потрапив вже 25 лютого 2022 року. Знав, якщо війна почалася, то потрібно захищати рідну землю. Його історію розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці.
“Перше поранення я отримав 20 квітня 2022 року. Це був танковий наступ росіян. Ми стояли на одній з позицій, ворожі танки обійшли Велику Новосілку, виїхали на наші позиції та рознесли їх. Тримати позиції нам було нічим, бо ми мали тільки піхотне озброєння. Саме там я і отримав перше поранення у вигляді контузії, яка супроводжувалася порушенням зору. Як показали наступні роки війни, я обійшовся “легким переляком”, — згадує боєць.
Читайте також: Вразив орка на вході у бліндаж — 21-річний пілот БПЛА з Гуляйполя врятував життя побратимам під час ворожого штурму
У червні 2024 року близько 12-ї ночі, «Шудрика» разом з побратимом “Ямахою” викликав командир батальйону. За наказом, зранку наступного дня він повинен був зайти старшим на одну з передових позицій.
«Рано вранці, я разом із суміжним підрозділом вирушили у напрямку цієї позиції. Одночасно група командира першої роти “Рибака” виходила з однієї з позиції.
Діставшись до СП почув, як на мене по рації виходить “Рибак”. Та не дуже “живим голосом” попросив мене про допомогу, кількома словами повідомив, що він постраждав. Я відразу вирушив у напрямку його позиції. І вже метрів за 100, на краю посадки, я побачив його.
Він перебував у дуже поганому стані, велика крововтрата, яка сталася внаслідок важкого поранення у ноги та верхню частину тіла. Спираючись на свій досвід бойового медика, наклав кровоспинні турнікети на обидві нижні кінцівки. Потім покликав на допомогу», — розповів боєць.
Читайте також: Міна розірвалася зовсім поруч — боєць запорізької тероборони тепер двічі святкує день народження (фото)
З позиції підбігли ще кілька хлопців, тож «Шудрик» взяв у них по турнікету та наклав їх вище за попередні, тільки якісніше. Потім почався інтенсивний обстріл, бо бійців помітили росіяни та по перехопленню з рації зрозуміли, що там знаходяться поранені.
«Вони випустили по нас касету “градів” у чотири заходи. Вибухи лунали максимально близько. Потім додалася артилерія, міномет, скиди з БПЛА. Я активно почав запитувати евакуацію, тому що розумів, вдень ми не зможемо самі його витягнути.
Добре, що в нас із собою були складні переносні ноші, які нам наказав взяти із собою “замполіт” батальйону “Бункер”. На цих ношах ми фактично і витягли «Рибака» до машини евакуації, яку нам довелося дуже довго чекати. Бо через щільний обстріл і світлий час доби доїхати до нашої позиції та не втратити евак, а разом із ним і всю бригаду медиків, було практично неможливо», — згадує боєць.
Читайте також: «Голлівудська історія» — бійця, що збив російський гелікоптер на Запоріжжі, не хотіли брати до ЗСУ
Завдяки злагодженій роботі, у взаємодії з КСП батальйону, які постійно надавали інформацію про обстановку, до бійців із пораненим через деякий час приїхала евакуаційна М113 54-ї бригади.
«На М113 приїхала наша медикиня Тамара, а дорогу їм вказував наш хлопець на позивний “БТР”. Ми поклали “Рибака” у машину, а самі, за моєю командою, з метою нашої безпеки, в розсипну побігли до посадки. Після цього почалися ворожі скиди з БПЛА», — розповідає боєць.
Коли “Рибак” проходив лікування, то «Шудрик» дізнався, що вони мешкають в сусідніх під’їздах у Запоріжжі. Тож тепер в побратимів є змога бачитися не тільки під час несення військової служби, а ще й перебуваючи вдома.
Раніше ми розповідали про вчителя із Запоріжжя, який вступив до лав територіальної оборони після поранення та контузії.
