Вибори ректора у Запорізькій політехніці:На що здатен Едуард Гугнін, якщо перемога вислизає із його рук?
Ми ретельно слідкували за перебігом подій у процесі виборів керівника вишу в Національному університеті «Запорізька політехніка» і розповідали про це нашим читачам.
Нагадаємо, вибори пройшли у два тури. За посаду ректора змагалисятри кандидати: Віктор Грешта, Олександр Овчинников та Едуард Гугнін – трунар газети «Запорізька правда».
Голосування проходило на 6-ти виборчих дільницях – у головному корпусі вишу та в 5-ти відокремлених структурних підрозділах – фахових коледжах Запоріжжя, Бердянська й Токмака.
Згідно Статті 42. (Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти) Закону України про вищу освіту : «Брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право: кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти; представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів; виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів. При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти – до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) – не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах».
Перший тур відбувся 21 грудня. Згідно протоколів голосування – Віктор Грешта набрав 477 голосів, Едуард Гугнін – 497 і Олександр Овчинников – 197. Таким чином, до другого туру вийшли Віктор Грешта та Едуард Гугнін.
Слід зауважити, що на вимогу Едуарда Гугніна голосування в Запорізькому фаховому коледжі комп’ютерних технологій оргкомітетом виборів було визнане недійсним. Голосування тут почалося о 9.00 і на момент часу 13.20 проголосували абсолютно всі виборці за списком. Тож виборчою комісією №2 було ухвалене рішення, що голосування закінчилося, а отже і підрахунок голосів був проведений, щойно голосування закінчилося. Але за правилами голосування мало тривати до 15.00. на основі цього кандидат Едуард Гугнін заявив скаргу і наполіг на визнанні виборів на цій дільниці недійсними. Таким чином, результат волевиявлення всього колективу коледжу комп’ютерних технологій (48 голосів за Грешту, 6 за Овчинникова і 1 голос за Гугніна) було анульовано.
Другий тур голосування на виборах ректора відбувся 28 грудня. В ньому взяли участь 1177 осіб, що складає 89,51% від чисельності осіб, які мають право брати участь у виборах. За Законом України про вищу освіту( ст. 42) «Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто».
Отже, згідно Закону вибори у Запорізькій політехніці відбулися і їх результати мають бути визнані офіційно.
А за результатами другого туру кандидат Віктор Грешта набрав 634 голоси, що становить 53,86% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні; а кандидат Едуард Гугнін набрав 503 голоси, що відповідно становить 42,73%, що на 11,13% менше. А згідно того ж таки Закону про вищу освіту( ст.42) «З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання…». Отже Віктор Грешта є переможцем, адже умови визнання переможця згідно Закону дотримані повністю – проголосувало 89,51%( а треба не менше 50%). І він набрав 53.86% голосів( за законом потрібно більше 50%).
«За результатами другого туру ми перемогли із відривом у понад 10 відсотків! Це вкотре доводить, що запорука успіху – це робота у команді! Ще раз хочу подякувати всім колегам і студентству, які допомогли нам завершити цю боротьбу перемогою, незважаючи на всі негаразди і складнощі. Вітаю! Це перемога кожного з Вас, і нашої “Машинки” вцілому. В Новому році на нас чекають нові, величні звершення, і вкотре повторюсь – успіху ми зможемо досягти лише разом, і результати виборів це довели!»- написав на своїй сторінці у соцмережі Віктор Грешта.
Але не так сталося, як гадалося.
«У Міністерстві освіти та науки України я подав заяву про призначення ректором НУ «Запорізька політехніка», адже пунктом 50-1 Методичних рекомендацій передбачено, що у другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більше 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Мою перемогу було визнано у Міністерстві, проте посилаючись на норму Закону України “Про вищу освіту”, що контракт укладається з особою, яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у голосуванні, Міністерство поки що не може укласти відповідний контракт, хоча законопроєкт щодо усунення відповідної колізії в законодавстві вже внесено на розгляд Верховної Ради України.»- повідомив Віктор Грешта.
Чомусь така відповідь Міносвіти вже не дивує. Якщо можна було позбавити права голосу весь колектив коледжу комп’ютерних технологій, як це сталося на першому турі голосування, то міністерську резолюцію підготувати – зовсім немає проблеми.
Цікавий факт трактування Закону України про вищу освіту у Міносвіти викликає аж ніяк не риторичне запитання: яким чином у визнаних таким, що відбулися, виборах за участю «більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто»(ст 42) – тобто, не менше, ніж 50 відсотків і одна людина( один голос), може перемогти кандидат із кількістю голосів більше 50 відсотків від осіб, які мають право брати участь у голосуванні ?! У нас навіть на виборах Президента України голоси за переможця рахують не від загальної кількості населення, яке могло б брати участь у виборах, а від тієї кількості, яка на вибори прийшла! А з підходом Міносвіти, вочевидь, ми б ніколи не обрали свого Президента.
Чи будуть призначені нові вибори? На скільки часу затягнеться період безвладдя у Запорізькій політехніці? Яким чином це відіб’ється на освітньому процесі? І чи не стане це приводом для ліквідації вишу як такого – чи не призведе до його злиття, зокрема, із ЗНУ? І чи не втратить Запорізька область – колись потужний промисловий регіон свою авторитетну науково-освітню базу для підготовки технічних кадрів взагалі?
Відповіді на ці питання ми дамо нашим читача згодом. Слідкуйте за нашим публікаціями.
Наталя Зворигіна
