Головне управління розвідки використовує щонайменше два типи морських безпілотних дрононосців для ударних операцій у Чорному морі.
В Україні з'явився новий тип морських БЛПА
Кадри з бойовими платформами були показані у документальному фільмі Артема Шевченка «Морський бій. Епоха дронів».
Головне управління розвідки розбудовує флотилію морських дронів, важливу частину якої складатимуть безекіпажні платформи адаптовані для запуску ударних дронів-камікадзе, які дозволять завдавати удари по наземним та високоманевреним надводним цілям.
На ексклюзивних кадрах кінофільму було показано одразу два морські дрони, які мають значні конструктивні відмінності від вже звичних ударних безпілотників Magura v5. Перший з них використовує звичайний човновий двигун з лопатями замість водометів та може нести чотири контейнери з готовими до запуску FPV-дронами.
«Наша морська платформа несе від 500 до 3000 кілограмів озброєння різного типу — повітряного, надводного, підводного. Система використовує новітні технології, об’єднані штучним інтелектом зразка НАТО», — розповідає розвідник групи спецпризначення, залучений до застосування дронів цього типу.
Інша безіменна модель дрононосця була представлена лише на кадрах поганої якості де можна відмітити зовсім іншу форму корпусу та оснащення пусковою установкою для чотирьох ударних безпілотників літакового типу.
З великою імовірністю, саме цей морський дрононосець неодноразово використовувався для доставки засобів ураження до кримського узбережжя в операціях підрозділу Prymary ГУР МО. В квітні саме він уразив в акваторії окупованого півострову декілька бойових катерів росіян та зенітний комплекс «Тор-М2».
На обох платформах можна помітити антени супутникового інтернету Starlink, що дозволяє розширити радіус бойової роботи морських безпілотників запасом ходу.
Окрім дронів розвідники також вперше показали станцію керування морською платформою з операторським кріслом, а також органами управління: схожим на авіаційний штурвал та важіль керування швидкістю ходу.
На самому штурвалі розміщено декілька кнопок, одна з яких, імовірно, відповідає за носовий крен безекіпажного судна.
Зображення з денних та нічних камер платформи виводяться на окуляри доповненої реальності оператора та дублюються на моніторі позаду, ймовірно, для інформування інших офіцерів на пункті управління.
Використання окулярів доповненої реальності замість звичайних моніторів дозволило об’єднати для оператора зображення одразу з декількох камер у єдину картину з широким кутом огляду.
Крім того, поряд також виведене зображення з розміщеного у носовій частині тепловізора та кормових камер.
