Запорозька
08/11/2021
Як відомо, цього року Україна зібрала рекордний урожай ранніх зернових культур за всю історію її незалежності
Прославився 2021 рік і тим, що селян, які мають понад 50 соток землі, вперше хочуть обкласти податком.
Запорізька область посідає 1 місце в Україні за посівами пшениці та гороху
Як повідомлялось у Департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації, запорізькі аграрії у поточному році мали зібрати продукцію з 960 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур.
Зокрема, планували зібрати озимих на зерно з 795 тис. га (з них пшениця – 706,5 тис. га, жито – 1,2 тис. га; ячмінь – 87,4 тис. га), а також ранніх ярих зернових – 165 тис. га (з них пшениця – 2,7 тис. га; горох – 65,1 тис. га, що становить 1 місце по Україні; ячмінь – 96,4 тис. га; овес – 840 га).
Крім того, підлягали збиранню 74,2 тис. га озимого і ярого ріпаку. В цих роботах були задіяні 2416 комбайнів і понад 9 тис. тракторів.
В підсумку у Запорізькій області отримано найбільший валовий збір за всі роки незалежності України – намолочено 3,2 млн тонн зерна. Середня урожайність цього року склала 3,1 тонн/га. Для порівняння, минулого року урожайність була 2,7 тонни/га. Найвищий вал отримали підприємства Пологівського (683,7 тис. тонн зерна при врожайності 3,6 тонни/га) та Мелітопольського районів (552,9 тис. тонн зерна при врожайності 3,1 тонни/га).
Живе в сільськогосподарських маєтках нашої області ще тваринництво і птахівництво. Так, на 1 травня 2021 р. в Запорізькій області налічувалось: 36,7 тис. корів, 170,2 тис. свиней, 66,0 тис. овець та 3263,1 тис. птиці.
Що в цілому в Україні
В Міністерстві аграрної політики та продовольства вже на початку вересня повідомили, що в Україні завершився збір ранніх зернових та зернобобових культур. Його результат – 44,8 млн тонн – став рекордним. З них пшениці одержано 32,8 млн тонн, ячменю – 10,94 млн, насіння ріпаку – 2,8 млн, а гороху – 570 тис. тонн. Найкращою з урожайністю пшениці та ріпаку ситуація була у Хмельницькій області, ячменю – у Київській.
Міністр агрополітики Роман Лещенко зазначив, що отримати такий результат вдалося через сприятливі погодні умови та розширену програму державної підтримки агросектору. Йдеться про витрачені на програму доступні кредити 26 млрд грн та компенсації вартості української техніки та обладнання. За словами Лещенка, неврожай на інших континентах та зростання світових цін сприятливо позначиться на доходах країни та посилить її роль у глобальній продовольчій безпеці.
Загалом, за прогнозами Міністерства, цього року Україна мала зібрати 75,8 млн тонн зернових та зернобобових культур. Експорт може становити 56 млн тонн. В результаті аграрії принесуть державі більше половини обсягу валютної виручки та забезпечать п’яту частину ВВП країни.
Зазначається, що внутрішня потреба споживання становить 7,5 млн тонн, з яких близько 5 млн тонн якісної пшениці. За умови формування оптимальних перехідних запасів можливості експорту оцінюються у розмірі 25,3 млн тонн.
Нові податки як можливість відібрати землю
Ресурсний законопроєкт №5600, який покликаний сприяти наповненню бюджету, передбачає, окрім інших податкових зобов’язань, ще й податок на город. Їм хочуть обкласти всіх власників та орендарів земельних наділів, які перевищують площу у 50 соток. Якщо спочатку передбачалося, що оподатковуватимуть лише землю, що має площу від 2 га і більше, то тепер цей законопроєкт передбачає оподаткування земель площею від 0,5 га.
Невипадково пропонований податок називають податком на город, адже майже всі сільські сім’ї мають таку площу городу, а хто й більше. Експерти вважають, що в такий спосіб вводиться механізм рейдерства, адже цим податком на город держава змушує селян добровільно відмовлятись від своїх наділів землі.
Щоправда, оподаткування поширюється лише на ті земельні наділи, які розташовані поза населеними пунктами. Тепер за них потрібно буде сплачувати податок. Законодавці вигадали цьому і назву – мінімальне податкове зобов’язання. Платити його доведеться щорічно, а величина становитиме 5% від нормативної фінансової вартості ділянки землі.
При цьому слід пам’ятати, що, наприклад, на Львівщині, Житомирщині та Рівненщині земля дешева. Там га оцінюють трохи дорожче, ніж у 21 тис. грн. А от у Черкаській області та на Буковині гектар цінують у суму понад 33 тис. грн.
Таким чином, на Львівщині треба буде віддати щороку по 1050 грн за га, а на Черкащині – 1650. Причому платити доведеться не лише за ту землю, на якій селяни вирощують щось на продаж, а взагалі за всю свою землю, на якій родина вирощує овочі для потреб.
За такої умови не всі селяни потягнуть означені платежі і дехто з них буде змушений відмовитись від своєї землі.
Перші 100 днів ринку землі
Як відомо, з 1 липня в Україні можна купувати, продавати чи заповідати земельні ділянки сільськогосподарського типу. Цікаво, що в перші 100 днів дії ринку масової скупки земель, якими залякували населення, не сталося. Землевласники розуміють цінність і перспективу землеволодіння й не поспішають відчужувати свою власність. Як заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, за цей час склалася і середня вартість землі сільськогосподарського призначення в Україні. Так, в жовтні вона становила близько 33 тис. грн.
– В Україні абсолютно цивілізована форма ринку землі, немає жодного поспіху. У нас на сьогодні понад 28 тис. трансакцій зареєстровано публічно. Загальна площа трансакцій наразі трохи більше 70 тис. га. Проте, ринок землі має динаміку до зростання», – повідомив урядовець.
Якщо брати Запорізьку область, то у нас 2 млн 298 тис. га земель сільськогосподарського використання, це 84,5% від загального земельного фонду області. В регіоні діє 2406 фермерських господарств. Ціна на землю – 26.400 тис. грн (це пов’язано з тим, що область перебуває в зоні ризикованого сільського господарства).
За перші 100 днів ринку землі у Запорізькій області зареєстровано 572 правочини, що становить 2% від усіх по Україні. Відчужено земельних ділянок загальною площею майже 2 376 га (3,4% від всіх правочинів по Україні).
Запоріжжяземляподатоксівба
