Документ є політичним і потребує контролю за використанням бюджетних коштів.
67 млрд грн закладають на енергостійкість столиці
Про це в коментарі i-ua.tv заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
«Цей план стійкості — абсолютно нікчемний документ. Він не має ні юридичної, ні економічної складової. Це політичний документ, адже він не містить підзаконних або законодавчих актів. Невідомо, як будуть використовуватися ці кошти та як по них будуть звітувати. Цього нічого немає. Тому можна з абсолютною впевненістю сказати, що це нікчемний документ», — каже О. Попенко.
За його словами, головне питання полягає в тому, куди саме будуть спрямовані бюджетні кошти згідно з цим планом стійкості.
«У плані вказано, що кошти підуть на 30 об’єктів. А куди насправді підуть гроші, мають перевіряти правоохоронні органи. Зокрема, вони повинні слідкувати за тим, що і як будуть будувати. Гроші можуть виділити, але не факт, що на Дарницькій ТЕЦ зроблять капітальний ремонт.
Не варто забувати, що Дарницька ТЕЦ знаходиться у приватній власності. А бюджетні кошти не можна використовувати на приватну власність. Тут потрібно говорити або про те, що Дарницька ТЕЦ переходить у комунальну чи державну власність — і тоді кошти можна використовувати, або ж приватний власник має ремонтувати її за власний рахунок.
Однак в Україні може бути все, що завгодно, тому за цим треба уважно слідкувати", — каже О. Попенко.
За його словами, на жаль, громаду не допускають до процесу розподілу бюджетних коштів, тому вона не зможе контролювати їх використання.
«Максимум — це мають контролювати журналісти та правоохоронні органи. Зокрема, куди та як використовуються бюджетні кошти», — резюмує О. Попенко.
Нагадаємо, депутати Київради з другої спроби ухвалили Комплексний план енергетичної стійкості міста. На його реалізацію передбачено 67 млрд грн.
Перший блок містить критично важливі заходи, які місто може реалізувати власним коштом до кінця 2026 року. На них із міського бюджету планують спрямувати понад 10 млрд грн. Йдеться про відновлення пошкоджених через російські обстріли об’єктів генерації, їхній додатковий захист, створення резервного живлення систем тепло- та водопостачання, ремонт тепломереж, запуск нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації та підтримку енергоефективних проєктів ОСББ.
Друга складова передбачає ширший перелік заходів, які можуть реалізувати після визначення джерел фінансування. У разі перерозподілу міського бюджету на ці потреби можуть спрямувати ще понад 13 млрд грн до 2026 року.
Третій блок включає проєкти, що потребують змін у законодавстві та залучення ресурсів центральної влади. У столиці розраховують отримати від держави понад 37 млрд грн. За ці кошти планують забезпечити резервне живлення теплопостачання, посилити стійкість електромереж, впроваджувати децентралізовані системи опалення, модернізувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та зміцнити їхній фізичний захист.
