Скандально відомо нардепка від Слуги народу Галина Третьякова намагається протягнути черговий антисоціальний законопроєкт про базову соціальну допомогу з 2027 року. Головна ціль — економія коштів на соціальні витрати.
Галина Третьякова
Про це в коментарі i-ua.tv заявив експерт з соціальних питань Андрій Павловський.
«Намагання Третьякової відомі — скорочення коштів на соціальну сферу. Адже вона фінансується коштом зовнішнього фінансування. Нагадаю, що Третьякова неодноразово хотіла скасувати поняття прожитковий мінімум. Тобто базовий соціальний стандарт через який обраховуються всі інші види соціальної допомоги», — каже А. Павловський.
За його словами, якщо людина працює, то їх не потрібна соціальна допомога. Між тим, реформа передбачає, що отримувачі допомоги активніше залучатимуться до виходу з бідності. Зокрема: співпрацюватимуть із службою зайнятості та проходитимуть програми працевлаштування.
«Однак, якщо ми рухаємося у європейському напрямку, то треба, щоб була адресна соціальна допомога. А Третьякова прославилася тим, що будучи головою соціального комітету, вона проводить антисоціальні закони та рішення. Починаючи з Трудового кодексу. Тож її чергова мета проштовхнути черговий антисоціальний законопроєкт», — резюмує А. Павловський.
Нагадаємо, що 20 березня 2026 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 15094 «Про базову соціальну допомогу». Серед авторів законопроєкту Г. М Третьякова яка є головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Замість кількох окремих видів допомог планують запровадити одну — базову соціальну допомогу. Вона об’єднає:
допомогу малозабезпеченим сім’ям;
виплати одиноким матерям;
допомогу багатодітним родинам;
підтримку дітей, батьки яких не платять аліменти;
допомогу людям без права на пенсію та особам з інвалідністю.
Розмір виплат визначатимуть індивідуально: як різницю між гарантованим рівнем доходу для сім’ї та її фактичними доходами.
Ключова новація — перехід до так званого «кейс-менеджменту». Це означає, що:
кожну сім’ю оцінюватимуть окремо;
складатимуть індивідуальний план підтримки;
надаватимуть не лише гроші, а й соціальні послуги.
Соціальні працівники супроводжуватимуть сім’ю до моменту виходу з кризи.
Реформа передбачає, що отримувачі допомоги активніше залучатимуться до виходу з бідності. Зокрема:
співпрацюватимуть із службою зайнятості;
проходитимуть програми працевлаштування;
братимуть участь у виконанні індивідуального плану.
Таким чином держава хоче змінити підхід — від пасивної підтримки до партнерства з родинами.
