Мир не може будуватися на умовах агресора. Мир не може починатися з відмови жертви від території, суверенітету, національної безпеки й справедливості.
володимир путін та Дональд Трамп
Про це заявив політик, Заслужений юрист України Микола Голомша.
1. «МИРНІ ІНІЦІАТИВИ», ЯКІ НЕ МАЮТЬ ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО МИРУ і демонструють дику залежність Трампа від кремля
Після років повномасштабної агресії рф проти України у світовій політиці знову активізувалися розмови про «мирні ініціативи» путіна, які останнім часом підхоплюються і транслюються президентом Трампом. Такі «пропозиції» подаються як прагнення до припинення війни, але в своїй суті — це реанімація російської вимоги капітуляції України, легалізації окупації та ревізії світового порядку, заснованого на праві.
Мир не може будуватися на умовах агресора. Мир не може починатися з відмови жертви від території, суверенітету, національної безпеки й справедливості. Мир не може бути винагородою за геноцид, депортації, тортури, ракетні удари по містах і планомірне нищення української державності.
2. ПРИРОДА «ПЛАНІВ ПУТІНА-ТРАМПА»: ЛЕГАЛІЗАЦІЯ АГРЕСІЇ ПІД ВИГЛЯДОМ МИРУ
Реальний зміст «миротворчих» меседжів:
1) Вимога зафіксувати окупацію українських територій
Це суперечить Статуту ООН, який забороняє силове захоплення тери
торій, та Гельсінському акту, що гарантує непорушність кордонів.
2) Намагання примусити Україну до відмови від курсу на ЄС і НАТО
Це пряме порушення права держав визначати свій зовнішньополітичний курс (ст. 1(2) Статуту ООН).
3) Перекладання відповідальності на жертву та створення хибного наративу про «необхідність поступок заради миру»
Це класична модель примусової дипломатії агресора, яка працює лише до наступного удару.
4) Фактична спроба зруйнувати систему міжнародного права
Прийняття такого «миру» створило б прецедент: будь-яка держава, яка володіє достатньою кількістю ракет, може безкарно переписувати кордони.
3. МОРАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ АСПЕКТ: МИР НЕ МОЖЕ ПЕРЕКРЕСЛИТИ ЖЕРТВ
Україна заплатила за право на існування десятками тисяч життів.
Мільйони дітей пережили бомбардування, тортури, депортації.
Тисячі громадян утримуються в концтаборах рф.
Кожна українська родина знає, що означають сирени, смерть і невідомість.
Будь-яка «ініціатива», яка вимагає відмови від території чи суверенітету, є зневагою до цих жертв і легалізацією злочину агресії — злочину, який у Нюрнберзі назвали «матір'ю всіх злочинів».
4. ПРОГНОЗ: ЩО РЕАЛЬНО СТОЇТЬ ЗА ТАКИМИ «ІНІЦІАТИВАМИ»
1) путін не прагне миру — він прагне паузи.
Пауза потрібна для відновлення військового потенціалу, нарощення виробництва ракет, модернізації армії і нової атаки.
2) Такі ініціативи створюють розкол у Заході.
москва намагається використати внутрішні дебати в ЄС і США, щоб зменшити підтримку України. Це інформаційно-політична операція.
3) Спроба нав’язати Україні «внутрішньоукраїнський конфлікт».
путін хоче повернути наратив 2014 року — нібито Україна має домовлятися не про деокупацію, а про «компроміси», що руйнує концепцію міжнародної агресії.
4) Загроза європейській безпеці зростає.
Якщо агресор залишить собі захоплені території — це сигнал для Китаю, Ірану, Північної Кореї та будь-якого автократа:
територію можна забрати, якщо ти сильніший.
5. ПОРАДИ ДЛЯ УКРАЇНИ: ЯК ДІЯТИ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Й ПІДТРИМКИ СВІТУ
1) Жорстка правова позиція: жодних поступок територією
• Основою переговорної позиції має бути формула міжнародного права:
деокупація — репарації — відповідальність — гарантії неповторення.
• Потрібно продовжувати юридичні процеси: Гаага, Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ, спеціальний трибунал.
2) Максимальна інтеграція в ЄС і оборонну архітектуру Європи
• Статус кандидата в ЄС має бути перетворений у повноцінні переговори та швидкі секторальні інтеграції (енергетика, оборона, цифрова безпека).
• Європейська оборонна ініціатива та «Новий Європейський оборонний союз» мають включити Україну як ключовий форпост безпеки континенту.
3) Дипломатія тиску: коаліція проти «примусу до миру»
Україна має консолідувати:
• країни Балтії,
• Польщу,
• Скандинавію,
• Велику Британію,
•Францію,
•Італію,
•Іспанію
•Чехію
• Канаду,
• Японію,
• Австралію.
Одним словом коаліцію охочих, Євросоюз і країни доброї вооі.
Це країни, які однозначно проти будь-яких «угод над головою України».
4) Працювати з Конгресом США та європейськими парламентами напряму
Ключова мета — створити надпрезидентський рівень підтримки, який не залежить від політичних змін у США.
5) Посилення спроможності ЗСУ
Жоден мир не можливий без силової спроможності:
• ППО,
• далекобійні ракети,
• артилерія,
• безпілотні та морські системи,
• оборонна промисловість спільного виробництва.
Без сили — немає переговорів, є лише ультиматуми агресора.
6) Глобальна інформаційна стратегія: викриття агресії як злочину
Створення постійної міжнародної платформи документування злочинів (що ви вже опрацьовуєте у форматі Платформи Правди).
Це — контрудар проти кремлівської пропаганди.
6. ВИСНОВОК: МИР НЕ МОЖЕ БУТИ КАНЦЕЛЯЦІЄЮ ПСЕВДОСПРАВЕДЛИВОСТІ
«Мирні ініціативи» путіна-трампа — це не стратегія завершення війни, а стратегія збереження війни під іншим соусом і прикриття відповідальності.
Вони суперечать міжнародному праву, загрожують Європі і перетворюють цивілізований світ на співучасника агресора.
Україна має діяти твердо:
• жодних поступок територіями,
• посилення оборони,
• вбудовування в європейську та глобальну безпекову систему,
• юридичне переслідування рф,
• викриття злочинів і моральна позиція, яка не допускає ревізії історії.
Бо мир без справедливості — це пауза перед новою війною.
А мир зі справедливістю — це відновлення міжнародного права, кордонів і гідності. Тому або… тут бути не може.
) Максимальна інтеграція в ЄС і оборонну архітектуру Європи
• Статус кандидата в ЄС має бути перетворений у повноцінні переговори та швидкі секторальні інтеграції (енергетика, оборона, цифрова безпека).
• Європейська оборонна ініціатива та «Новий Європейський оборонний союз» мають включити Україну як ключовий форпост безпеки континенту.
3) Дипломатія тиску: коаліція проти «примусу до миру»
Україна має консолідувати:
• країни Балтії,
• Польщу,
• Скандинавію,
• Велику Британію,
•Францію,
•Італію,
•Іспанію
•Чехію
• Канаду,
• Японію,
• Австралію.
Одним словом коаліцію охочих, Євросоюз і країни доброї вооі.
Це країни, які однозначно проти будь-яких «угод над головою України».
4) Працювати з Конгресом США та європейськими парламентами напряму
Ключова мета — створити надпрезидентський рівень підтримки, який не залежить від політичних змін у США.
5) Посилення спроможності ЗСУ
Жоден мир не можливий без силової спроможності:
• ППО,
далекобійні ракети,
• артилерія,
• безпілотні та морські системи,
• оборонна промисловість спільного виробництва.
Без сили — немає переговорів, є лише ультиматуми агресора.
6) Глобальна інформаційна стратегія: викриття агресії як злочину
Створення постійної міжнародної платформи документування злочинів (що ви вже опрацьовуєте у форматі Платформи Правди).
Це — контрудар проти кремлівської пропаганди.
6. ВИСНОВОК: МИР НЕ МОЖЕ БУТИ КАНЦЕЛЯЦІЄЮ ПСЕВДОСПРАВЕДЛИВОСТІ
«Мирні ініціативи» путіна-трампа — це не стратегія завершення війни, а стратегія збереження війни під іншим соусом і прикриття відповідальності.
Вони суперечать міжнародному праву, загрожують Європі і перетворюють цивілізований світ на співучасника агресора.
Україна має діяти твердо:
• жодних поступок територіями,
• посилення оборони,
• вбудовування в європейську та глобальну безпекову систему,
• юридичне переслідування рф,
• викриття злочинів і моральна позиція, яка не допускає ревізії історії.
«Бо мир без справедливості — це пауза перед новою війною. А мир зі справедливістю — це відновлення міжнародного права, кордонів і гідності. Тому або… тут бути не може», — резюмує М. Голомша.
