Правильно вибрана стратегія годівлі свиноматки дає можливість максимально розкрити її генетичний потенціал щодо поросят, а також допомагає підтримувати здоров’я тварини впродовж продуктивного використання.
Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Сергій Добрянський, експерт із годівлі продуктивних тварин компанії Cargill.
Ефективність використання свиноматки ‒ це насамперед кількість і якість відлученого приплоду, отриманого за певний період. На репродукторах, де оновили поголів’я, варто переглянути стратегію годівлі, враховуючи генотипові та фенотипові чинники. Інакше існує ризик падіння прибутків через велику кількість недоотриманих поросят, знижену життєздатність приплоду, велику кількість новонароджених тварин із низькою живою масою.
Унаслідок селекції свиноматок за гіперпродуктивністю отримали такі проблеми, що потребують уваги:
• збільшення гетерогенності гнізда;
• зниження життєвої здатності поросят;
• утробне відставання росту ‒ коли жива маса новонародженого поросяти на понад 10% менша, ніж у решти особин того самого гестаційного віку; в основному це ‒ поросята з живою масою менше 0,82 кг;
• низька жива маса новонароджених поросят із/без утробним відставанням у рості.
Як наслідок у станку для опоросу отримують слабших поросят, із вищим падежем тварин до відлучення, проявами неонатальної діареї. І якщо не впливати на якість ембріонів на етапі їх розвитку в гіперпродуктивних свиноматок, то в майбутньому покращити основні показники якості гнізда буде неможливо.
Між продуктивністю свиноматки й живою масою новонароджених поросят існує зв’язок. Звичайно, у гніздах із великою кількістю поросят не слід очікувати, що їхня середня жива маса буде вищою за 1,2-1,4 кг. Проте у слабких гніздах було помічено: що нижча жива маса новонароджених поросят, то менша їх кількість у гнізді до потенційно можливої. Це пояснюється тим, що навіть за умов використання генетично здатних до високої продуктивності свиноматок були чинники впливу, які не дозволяли їм проявитися.
