Гетьман Іван Скоропадський воював проти України на боці москви.
Сергій Коваленко
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив автор енциклопедії «Військо Запорозьке» Сергій Коваленко.
«У 1708 році під булавою Івана Мазепи Військо Запорозьке було знову об’єднане. Однак полковник Іван Скоропадський у 1708 році, коли відбувся виступ Івана Мазепи з козаками, що були при ньому, побоявся приєднуватися до Мазепи й став на бік москви. Тобто Іван Скоропадський зрадив Військо Запорозьке. І такі речі треба називати своїми іменами. Адже Скоропадський одразу перейшов на бік московського царя. Петро І призначив його гетьманом замість Івана Мазепи», — каже дослідник.
За його словами, було проведено так звану раду, після якої стратили героїв — оборонців Батурина. Їх по-звірячому закатували в Глухові. А на так званій Глухівській раді Іван Скоропадський став гетьманом «Войска его пресветлого величества Запорожского».
«Фактично Скоропадський воював проти України на боці москви. Зокрема, під час Полтавської битви. Крім того, він проводив примусову депортацію українців із Правобережжя на Лівобережжя Дніпра», — зазначає Коваленко.
Дослідник наголошує, що саме Скоропадський ініціював політику знелюднення територій, які не підпорядковувалися москві.
«Це була його ідея — зробити так, щоб частина Війська Запорозького, яка не підпадала під владу москви, залишилася без людей. Тобто, щоб гетьману Пилипу Орлику не було на кого спертися. І це спрацювало: Орлик залишився без армії та економічної бази. Саме тому він і поїхав до Стокгольма, щоб звідти продовжувати боротьбу», — пояснює історик.
Також, за словами Коваленка, цікавим є факт значного впливу дружини Івана Скоропадського, відомої як Настя Гетьманиха.
«Про це існувало багато жартів — мовляв, хто насправді керує Військом Запорозьким: Скоропадський чи його дружина Настя Гетьманиха», — зазначає він.
Після смерті Скоропадського, за словами дослідника, московський цар Петро Романов заявив, що у Війську Запорозькому більше не буде гетьманів.
«За його словами, всі гетьмани — „изменники“. Тож управління цією територією передали колегіальному органу — „правлінню гетьманського уряду“. Воно частково складалося з козаків „Войска его пресветлого величества Запорожского“, а частково — зі службовців московського царства», — каже Коваленко.
Саме в цей період, додає він, московські спецслужби по всій Європі почали переслідувати так званих мазепинців. Зокрема, їм вдалося схопити в Гамбурзі небожа Івана Мазепи — Андрія Войнаровського. Його відправили в Якутськ звідки він вже не повернувся", — резюмує дослідник.
