Герої оборони Батурина осені 1708-го року полковник Чечель, начальник батуринської артилерії Фрідріх Кенігсек та сотник Нестеренко, яких було закатовано, не мають жодного пам’ятника та звання героїв
Сергій Коваленко
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив автор енциклопедії «Військо Запорозьке» Сергій Коваленко.
«У нас сакралізація жертовності замість того, щоб сакралізувати героїзм. Той, хто загинув у бою з ворогами, зокрема, в наслідок свого свідомого вибору, не є жертвою. А жертвами є ті, хто ховалися. Приклад жертви — голодомор 1932 — 1933 років. Адже люди віддали себе та своїх дітей на у бій, бо не захистили власну державу у 1920-х роках. Якщо говорити про героїв нашого ефіру, то вони не є жертвами. Однак у Батуринському замку стоїть Хрест пам’ять жертв і ніде немає відзначення героя. Чомусь ми шануємо жертв, а не героїв. Хоча героями були: Полковник Дмитро Чечель, батуринський сотник Дмитро Нестеренко, а також начальник батуринської артилерії Фрідріх Кенігсек. Їх захопили у полон та повезли на страту до Глухова. Їх було закатовано по-звірячому — четвертуванням. Однак жодного пам’ятниками цим героям немає. На жаль, жодна вулиця у Глухові не названа їх іменами. Хоча їх героїзм звучить у загальнонаціональному контексті», — каже дослідник.
На його думку, іменами цих героїв мають бути названі вулиці хоча б в обласному центрі.
«На жаль, якщо справжні герої не є для нас героями, а антигерої є героями — то що це тоді за суспільство та освіта?»,-каже С. Коваленко.
Він нагадав, що Батурин було знищено повністю саме московитами. Пізніше його відродженням зайнявся Розумовський, якого московити потім просто викинули, бо він вже не був потрібен. На жаль, гетьман Скоропадський погодився на гетьманство на трупах цих героїв «, — каже дослідник.
