Сьогодні, у вівторок, 25 листопада в Києві відбулася презентація книги Судді Конституційного Суду України у відставці, першого Генерального прокурора України Віктора Шишкіна «Нариси мого суспільного життя». На заході говорили про помилки українських політиків: мінські домовленості, Будапештський меморандум, безкарність посадовців та викривлення сучасної історії України, а також про майбутнє нашої країни.
презентація книги Віктора Шишкіна
Про це повідомляє i-ua.tv.
Зокрема, Віктор Іванович Шишкін під час виступу заявив, що багато людей зневажливо ставляться до Будапештського меморандуму.
«Так, він поганий за своєю суттю. Однак у нас іншого немає. Постійно питав у Порошенка та Зеленського, а чому ви не згадуєте Будапештський меморандум. Так, це соломинка. Однак вона є, бо іншої соломинки немає. Якби опустили руки в 1991 році, то нічого б не було. В 1994 році Вашингтон почав на нас давити, щоб ми здали ядерну зброю. Після чого до них приєдналася москва», — заявив В. Шишкін.
Цю думку підтвердив народний депутат України ІІІ скликання, фінансист, координатор «Суспільної Системи» Віктор Жердицький.
«Другий парламент разом з президентом Кучмою у 1994 році роззброїв Україну», — підкреслив В. Жердицький.
Також під час заходу присутні обговорили страшні наслідки мінських домовленостей.
«Мінський договорняк йде через призму аналізу позицій експрезидентів України Порошенка та Кучми. Дивно, чому Кучма досі не сидить? Я б звинуватив його у держзраді за підписання мінського договорняка. Хоча я звернувся до ДБР, прокуратури та МВС, щоб відкрити кримінальну справу проти Кучми за перевищення повноважень. Покажіть у розпорядженнях Порошенка, який відправляв Кучму у Мінськ на перемовини, що в нього є право підпису. В розпорядженні лише було сказано, що Кучма має взяти участь у трьохсторонній переговорній групі. А Кучма ставив підпис. А хто він такий? Тому він за це має сидіти у Лук’янівському СІЗО. А де ж наше суспільство з картонками та вимогами посадити Кучму? На жаль, немає такого суспільства, а через це виплива зрада — Мюнхенський договорняк та безкарність. Шеф СБУ Баканов втік, Міндіч втік, а чому їх не пов’язали на кордоні? Хто їх пропустив, бо вони призовного віку? «, — дивується В. Шишкін.
Також варто зазначити, що під час заходу колеги та друзі В. Шишкіна нагородили його хрестом громадянських заслуг «Героям без зброї» і подарували футболку з портретом українського політичного діяча та революціонера Степана Бандери. 
Крім того, волонтери, які були присутні на заході подарували Віктору Шишкіну Енциклопедію поколінь України про голодомор українського народу.
На фото Віктор Шишкін підписує власну книгу
Присутні гості підкреслили, що сучасну історію України вже викривляють, тому книга Віктора Шишкіна «Нариси мого суспільного життя» — дороговказ, який мають прочитати у кожній українській хаті. Адже вона не дасть перекрутити сучасну українську історію.
У чому унікальність книги?
«Нариси мого суспільного життя» — це масштабне документально-аналітичне дослідження історії українського державотворення, написане одним із ключових учасників цих процесів — суддею Конституційного Суду у відставці, першим Генеральним прокурором України та співтворцем незалежності Віктором Шишкіним. Це перша ґрунтовна робота, написана одним з архітекторів української державності. Книга містить первинні документи, аналітику та особисті нотатки, які не публікувалися раніше. Це не мемуари в традиційному сенсі, а політико-правовий щоденник розвитку України.
Книга охоплює понад три десятиліття політичної історії України. Вона містить свідчення очевидця становлення української незалежності. Розлого розповідає про закулісні процеси в українській політиці, факти про внутрішні протистояння у владі та тиск міжнародних партнерів, а також які помилки політичного керівництва визначили подальший шлях країни.
Шишкін аналізує:
- спроби експрезидента України Віктора Януковича змінити Конституцію у неконституційний спосіб,
- пролонгацію перебування російського Чорноморського флоту в Криму,
- небезпечні наслідки олігархічної «приватизації»,
- підрив ролі української мови як державної,
- ризики внесення змін до Основного Закону під час війни.
Також у книзі розглядаються: мінські домовленості та їх правові суперечності, недооцінка Будапештського меморандуму українськими політиками, й політична безкарність, яка веде до повторення історичних помилок.
