Запорозька
01/11/2021
Робити тести на антитіла до коронавірусу, щоб дізнатися, чи є у людини імунний захист від нього, не має сенсу
Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я. Як йдеться в поясненні, тести, якими вимірюють рівень антитіл, не стандартизовані. Різні лабораторії застосовують різні методи дослідження, різні одиниці вимірювання, тест-системи різної точності та чутливості, різне обладнання. Тому такі тести часто дають різні й вкрай неточні результати.
По-друге, антитіла є не єдиною ланкою захисту від COVID-19. Також є клітинна імунна відповідь.
Таким чином, у людини може бути низький рівень антитіл, але при цьому непоганий захист від вірусу завдяки клітинному імунітету. Або навпаки, перша доза вакцини може дати високий рівень антитіл, але гарний захист з’явиться лише тоді, коли запрацюють інші ланки імунітету.
Раніше голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький зазначив, що за попередніми результатами дослідження МОЗ, Центру громадського здоров’я, Світового банку та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка, третина українців вже має антитіла до COVID-19.
Чи необхідно робити комп’ютерну томографію при підозрі на COVID-19
З таким питанням до Центру громадського здоров ’я МОЗ України часто звертаються ті, хто занедужав, мають підозру на коронавірусну хворобу і, зрозуміло, не хочуть втратити час для встановлення правильного діагнозу і призначення необхідного лікування.
Зробити висновок – чи необхідне хворому направлення на комп’ютерну томографію (КТ) – може виключно лікар.
Наразі фахові медичні джерела сходяться у тому, що стандартна, і навіть низькодозова КТ органів грудної клітини (ОГК) має кращу чутливість за рентгенографію легень. Однак це у жодному разі не означає, що його можна використовувати як скринінговий (масовий) метод для всіх.
Навпаки КТ призначається лікарем:
- тільки за показаннями, при відповідних симптомах і неможливості забезпечити ПЛР-діагностику;
- у разі негативного ПЛР-тесту у пацієнтів із вираженими ознаками захворювання;
- дихальною недостатністю при важкому загальному стані.
Крім того, пацієнтам з невираженими ознаками захворювання у задовільному стані не слід призначати КТ ОГК або, тим більше, рентгенографію легень, оскільки відсутність змін на КТ не означає відсутність захворювання на ковід.
Перш за все, коли пацієнт захворів, слід звертати увагу на загальний стан, дихальну недостатність, відстежувати показання температури тіла та сатурації – насичення крові киснем (наразі термометри і пульсоксиметри доступні в аптеках), за підозри на ковід забезпечити ПЛР-тестування.
При погіршенні стану, можливо, призначити КТ ОГК в амбулаторних умовах, і якнайкраще-низькодозовий протокол, який за променевим навантаженням дорівнює всього двум рентгенографіям легень, оскільки, вірогідно, КТ ще слід буде повторювати для відстеження динамічних змін.
Щодо повторень КТ ОГК: пацієнтам із високим та середнім ступенями тяжкості здебільшого призначають 2 повторних дослідження – на 21-й день та через пів року, але кожен випадок індивідуальний, іноді потрібно навіть ввести внутрішньовенно контрастну речовину під час КТ для виключення загрозливого для життя ускладнення – тромбоемболії легеневої артерії.
Також спеціалісти МОЗ підкреслюють, що чисельні дослідження і публікації доводять користь від використання портативного УЗД, як у стаціонарі, так і в амбулаторних умовах, для щоденного відслідковування перебігу хвороби взагалі без променевого навантаження.
Чи необхідні антибіотики при лікуванні COVID-19
МОЗ надає роз’яснення: коронавірусна хвороба COVID-19 має вірусне походження, власне про це говорить сама назва захворювання. Тому лікувати його антибіотиками недоцільно, адже антибіотики НЕ діють на віруси, лише на бактерії.
«Профілактичний» прийом антибіотиків теж абсолютно виключений з тієї ж самої причини: антибіотики не лікують коронавірус.
Натомість неконтрольований прийом антибіотиків може завдавати значної шкоди здоров’ю, починаючи від побічних реакцій у конкретного пацієнта і закінчуючи збільшенням кількості антибіотикорезистентних бактерій (стійких до антибіотиків внаслідок змін або мутацій в їхніх ДНК). Якщо лікарі стикаються з антибіотикорезистентними бактеріями, для хворого це означає, що лікування може бути більш тривалим, менш ефективним, і, як наслідок, дороговартіснішим.
Тому рішення про застосування антибіотиків може ухвалити виключно лікар, в залежності від тяжкості перебігу хвороби, ступеня ураженості внутрішніх органів і, головне, наявності показань для їхнього застосування.
Проте і лікар не робить таких призначень на власний розсуд. Лікування відбувається згідно зі Стандартом надання медичної допомоги «Коронавірусна інфекція», який постійно актуалізується з урахуванням оновлених рекомендацій ВООЗ, СDC, ЕCDC. Відповідним Наказом МОЗ визначені наступні ступені тяжкості хвороби:
- легкий ступінь тяжкості (відсутність ускладнення дихання);
- підтверджений COVID-19: середній ступінь тяжкості;
- підтверджений COVID-19: тяжкий перебіг захворювання;
- підтверджений COVID-19: критичний перебіг захворювання.
Лікування при легкому ступені, коли пацієнт лікується амбулаторно, передбачає повноцінне харчування, достатню кількість рідини, симптоматичне лікування із застосуванням жарознижувальних засобів (парацетамол, ібупрофен тощо) при лихоманці та болю. І жодних антибіотиків.
При середньому ступені тяжкості антибактеріальні засоби також протипоказані, вони можуть призначатися виключно за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї.
При тяжкому та критичному стані використання антибіотиків розглядається також за умови приєднання бактеріальної флори.
Тож звертаємо увагу: призначати антибіотики при коронавірусній хворобі COVID-19 може виключно лікар за наявності супутньої бактеріальної інфекції.
Вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Прийом антибактеріальних препаратів без призначення фахівця може завдати значної шкоди вашому здоров’ю.
Запоріжжяімунітеткоронавірусщеплення
