На жаль, сьогодні складається дивна ситуація: на постійний політичний тролінг з боку президента США Дональда Трампа щодо «безкоштовної допомоги Україні» майже ніхто не реагує.
Дональд Трамп
Про це i-ua.tv заявив екс-перший заступник Генерального прокурора України, Заслужений юрист України Микола Голомша.
«Тому дозволю собі зробити це від імені української громадськості — коротко, по суті і з тією прямотою, яку інколи дозволяє собі західна політична публіцистика, коли правда і справедливість потребують захисту.
Останнім часом Дональд Трамп та його оточення з дивовижною наполегливістю повторюють одну й ту саму тезу: мовляв, Адміністрація Джо Байдена «безкоштовно роздала Україні зброю».
Це звучить голосно, але має приблизно стільки ж спільного з реальністю, як і обіцянки «закінчити війну за 24 години».
Якщо вже говорити про гроші, зброю і «безкоштовність», то варто почати не з 2022 року, а з початку 1990-х. І трохи освіжити матчастину", — зазначає М. Голомша.
Коли Україна відмовилася від третього ядерного арсеналу світу
Після розпаду СРСР Україна успадкувала:
• близько 1900 стратегічних ядерних боєголовок
• тисячі тактичних ядерних боєприпасів
• міжконтинентальні балістичні ракети
• стратегічну авіацію.
Це був третій за потужністю ядерний арсенал у світі.
Його орієнтовна вартість на початку 1990-х років становила 250−300 мільярдів доларів.
З урахуванням інфляції це приблизно 500−600 мільярдів доларів у сучасних цінах.
Україна добровільно відмовилася від цього потенціалу.
Не після поразки у війні.
Не під тиском ультиматумів.
Не за фінансову компенсацію.
Україна зробила це на прохання міжнародних партнерів, серед яких ключову роль відіграв Президент США Білл Клінтон.
Що отримала Україна натомість
У 1994 році було підписано Будапештський меморандум.
Його підписали:
• Сполучені Штати Америки
• Велика Британія
і Прости Господи росія.
Ці держави взяли на себе зобов’язання:
• поважати територіальну цілісність України;
• утримуватися від застосування сили;
• сприяти захисту України у випадку агресії;
• діяти через Організацію Об’єднаних Націй у разі порушення безпеки.
«Тому коли сьогодні звучать заяви про „безкоштовну допомогу Україні“, варто нагадати просту річ. Це не благодійність. Це часткове виконання гарантій, наданих Україні в обмін на відмову від ядерної зброї. І навіть у такому вигляді допомога поки що менша за вартість того стратегічного потенціалу, від якого Україна відмовилася заради глобальної безпеки», — наголошує М. Голомша.
Геополітична арифметика Дональда Трампа
Публічна риторика Дональда Трампа виглядає приблизно так:
• якби я був президентом — війна не почалася б;
• коли я стану президентом — я закінчу війну за 24 години;
• якщо путін не погодиться — я дам Україні ще більше зброї;
• але водночас — навіщо США допомагають Україні?
«Це вже не політична позиція. Це радше геополітичний стендап, де аргументи змінюються швидше, ніж репліки на сцені.
Ба більше, останнім часом Дональд Трамп дозволяє собі ще одну риторику — хизування тим, що Сполучені Штати «заробляють на війні», продаючи зброю союзникам. Такі слова звучать особливо цинічно на тлі того, що ця війна — не статистика і не бізнес-проєкт. Це сотні тисяч загиблих мирних людей і дітей, не говорячи про мільйони військових, якщо вказати й ворога. Це зруйновані міста. Це мільйони скалічених людських доль і мільйони біженців. І коли на тлі цієї трагедії політик говорить про «прибуток від війни», виникає питання не політичне, а моральне. Бо для України ця війна — це не контракт і не баланс бюджету. Це втрачені життя і загублені душі", — каже М. Голомша.
Світовий порядок і роль США
Після Другої світової війни саме Сполучені Штати стали одним із головних архітекторів міжнародної системи безпеки.
Було створено Організацію Об’єднаних Націй,
було закладено принцип: агресія не повинна приносити вигоду агресору.
Саме на цьому принципі тримається сучасний міжнародний порядок.
І тому допомога Україні — це не акт щедрості.
Це захист правил, які самі Сполучені Штати допомогли створити.
Право, яке ніхто не скасовував
У законодавстві США існують чіткі інструменти реагування на агресію.
Зокрема закон CAATSA, який передбачає санкції адресно проти рф держави-агресора.
Крім того, міжнародне право визначає злочин агресії у Римському статуті Міжнародного кримінального суду.
І важливий момент полягає в тому, що відповідальність може наставати не лише для агресора.
Сприяння агресії лідерами держав або її толерування також має правові наслідки.
Запитання до притомної частини світу
Україна сьогодні платить кров’ю за довіру до міжнародних гарантій.
І коли хтось починає рахувати, скільки коштує допомога Україні, виникає просте запитання:
скільки коштує довіра до міжнародних угод?
Невже світ і особливо пан Трамп настільки:
• злякався агресора,
• втомився від правди,
• або звик до політичного цинізму,
що готовий заплющити очі на очевидне?
Бо якщо агресія приносить вигоду — міжнародні договори перестають мати сенс.
І насамкінець
Після Другої світової війни світ домовився про просту річ:
право повинно бути сильнішим за силу.
Коли агресора починають виправдовувати або загравати з ним, руйнується не лише справедливість.
Руйнується сама система міжнародної безпеки.
І тоді постає головне питання:
чи готовий світ, пан Трамп, Америка залишитися вірними принципам, які вони самі проголосили.
Бо якщо гарантії нічого не варті —
кожна держава почне шукати власну ядерну зброю.
І тоді мова вже піде не про Україну.
А про майбутнє всього світового порядку.
«FREE WEAPONS FOR UKRAINE?»
A Short Course in Basic Facts for Donald Trump and His Circle
Unfortunately, a strange situation has emerged today: the constant political trolling by Donald Trump about «free aid to Ukraine» is met with almost no response.
Therefore, I will allow myself to respond on behalf of the Ukrainian public — briefly, directly, and with the kind of frankness that Western political journalism sometimes permits when truth and justice require a clear answer.
Recently, Donald Trump and people around him have been repeating the same claim with remarkable persistence: that the Administration of Joe Biden «gave Ukraine weapons for free.»
It sounds loud and persuasive, but it has about as much connection with reality as the promise to «end the war in 24 hours.»
If we are going to talk about money, weapons, and what is supposedly «free,» we should start not in 2022, but in the early 1990s — and review a little basic material.
When Ukraine Gave Up the World’s Third-Largest Nuclear Arsenal
After the collapse of the Soviet Union, Ukraine inherited:
• about 1,900 strategic nuclear warheads
• thousands of tactical nuclear weapons
• intercontinental ballistic missiles
• strategic bomber aviation.
This was the third most powerful nuclear arsenal in the world.
Its estimated value in the early 1990s was about $ 250−300 billion.
Adjusted for inflation, that equals roughly $ 500−600 billion in today’s dollars.
Ukraine voluntarily gave up this strategic deterrent.
Not after losing a war.
Not under the pressure of ultimatums.
Not in exchange for financial compensation.
Ukraine did so at the request of international partners, among whom the President of the United States Bill Clinton played a key role.
What Ukraine Received in Return
In 1994, the Budapest Memorandum was signed.
It was signed by:
• the United States of America
• the United Kingdom
• and — forgive the expression — russia.
These states committed themselves to:
• respect Ukraine’s territorial integrity;
• refrain from the use of force;
• assist in protecting Ukraine in the event of aggression;
• act through the United Nations if security were violated.
So when we hear today about «free assistance to Ukraine,» one simple fact should be remembered.
This is not charity.
It is partial fulfillment of the guarantees given to Ukraine in exchange for nuclear disarmament.
And even in its current form, the assistance provided so far is still less than the value of the strategic deterrent Ukraine relinquished for the sake of global security.
Donald Trump’s Geopolitical Arithmetic
Donald Trump’s public rhetoric roughly follows this pattern:
• if I had been president, the war would never have started;
• when I become president, I will end the war in 24 hours;
• if putin refuses, I will give Ukraine even more weapons;
• but at the same time — why are the United States helping Ukraine at all?
This is no longer a political position.
It resembles geopolitical stand-up, where arguments change faster than lines in a comedy routine.
Moreover, recently Donald Trump has added another element to his rhetoric — boasting that the United States is «making money from the war» by selling weapons to allies.
Such statements sound particularly cynical against the background of what this war actually is.
This war is not statistics and not a business project.
It is hundreds of thousands of dead civilians and children, not to mention millions of soldiers on both sides.
It is destroyed cities.
It is millions of shattered human lives and millions of refugees.
And when, against the background of such tragedy, a politician talks about «profit from war,» the question that arises is not political — it is moral.
Because for Ukraine this war is not a contract and not a budget line.
It is lost lives and broken souls.
The World Order and the Role of the United States
After World War II, the United States became one of the principal architects of the modern international security system.
The United Nations was created.
A fundamental principle was established: aggression must never bring benefits to the aggressor.
The modern international order rests precisely on this principle.
Therefore, assistance to Ukraine is not an act of generosity.
It is the defense of rules that the United States itself helped to create.
The Law That Still Exists
U.S. legislation contains clear mechanisms for responding to aggression.
One of them is the CAATSA, which provides sanctions targeting the aggressor state — russia.
In addition, international law defines the crime of aggression in the Rome Statute of the International Criminal Court.
And there is an important point here.
Responsibility does not apply only to the aggressor.
Assisting aggression or tolerating it can also have legal consequences.
A Question to the Reasonable Part of the World
Today Ukraine is paying in blood for trusting international guarantees.
And when someone begins calculating how much assistance to Ukraine costs, a simple question arises:
what is the price of trust in international agreements?
Has the world — and especially Mr. Trump — become so:
• frightened of the aggressor,
• tired of the truth,
• or accustomed to political cynicism,
that it is ready to close its eyes to the obvious?
Because if aggression becomes profitable, international agreements lose their meaning.
Finally
After World War II the world agreed on one simple principle:
law must be stronger than force.
When aggressors are excused or appeased, not only justice collapses.
The entire international security system collapses.
And then the central question arises:
is the world — Mr. Trump, America — ready to remain faithful to the principles it once proclaimed?
Because if guarantees mean nothing, every state will begin seeking its own nuclear weapons.
And then the issue will no longer be Ukraine.
It will be the future of the entire world order.
