Євросоюз може застосувати до Бельгії такий самий підхід, як і до Угорщини, якщо вона й надалі блокуватиме рішення про надання Україні репараційного кредиту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Ізоляція Бельгії
Зазначається, що на майбутньому саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів стане переконати прем’єра Бельгії Барта де Вевера, який накладає вето на ухвалення позики. Джерела видання зазначають, що якщо він і далі висуватиме нові умови та перешкоджатиме рішенню, то фактично опиниться в ізоляції — подібно до того, як це відбувається з угорським прем’єром Віктором Орбаном.
У разі відмови Брюсселя підтримати план, бельгійські дипломати, міністри та керівництво можуть втратити вплив у перемовинах, а їхню позицію перестануть враховувати. За словами джерел Politico, навіть телефонні дзвінки з боку Бельгії можуть залишатися без відповіді.
Серед теоретичних варіантів також є можливість ухвалити рішення кваліфікованою більшістю, обійшовши бельгійське вето. Однак дипломати наголошують, що цей сценарій наразі практично не розглядається.
План Б і план В для України
Як пише видання, Європейська комісія запропонувала альтернативний спосіб підтримки України — випуск спільного боргу, який мав би бути забезпечений наступним семирічним бюджетом ЄС.
Однак Угорщина вже відмовилася підтримати випуск єврооблігацій, а для залучення коштів через бюджет ЄС потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів.
Тому на розгляді залишається план В: окремі країни можуть використати власні бюджети, щоб продовжити фінансову допомогу Україні. Формально ця ідея не входить до пропозицій Комісії, але дипломати активно її обговорюють.
Найімовірнішими учасниками вважають Німеччину, країни Північної Європи та Балтії.
Втім, такий крок має ризики: солідарність є ключовою перевагою членства в ЄС, і якщо лише частина країн візьме на себе фінансовий тягар, це може спричинити глибокий розкол у блоці. Експерти попереджають, що в майбутньому Німеччина може відмовитися рятувати банк у країні, яка зараз не підтримує фінансування для України.
«Солідарність — це двосторонній процес», — зазначив один із дипломатів.
Теоретично існує ще один шлях: ухвалити репараційний кредит за процедурою кваліфікованої більшості, фактично обійшовши бельгійське вето. Однак, за словами дипломатів, цей варіант наразі серйозно не розглядається.
Репараційний кредит
Єврокомісія раніше запропонувала надати Україні так званий репараційний кредит, який мав фінансуватися за рахунок заморожених російських активів. Для його ухвалення потрібна одностайна підтримка всіх країн ЄС, однак наразі ініціатива заблокована Бельгією, на території якої зберігається основна частина цих активів.
Через затримку процесу Єврокомісія почала розглядати інші варіанти підтримки України. Київ закликає ухвалити політичне рішення вже у грудні та погодити кредит на 163 млрд доларів, що включає 115 млрд євро на оборону та 50 млрд євро на підтримку держбюджету.
Головним опонентом рішення залишається Бельгія, яка побоюється юридичних наслідків і поки не дає згоди. У Єврокомісії стверджують, що врахували майже всі зауваження Брюсселя та підготували оновлену пропозицію.
Тим часом прем’єр Бельгії викликав скандал, заявивши, що поразка Росії є «небажаною», а в перемогу України нібито «ніхто не вірить».
