Гренландія — одне з найменш досліджених і найбільш ізольованих місць на планеті. Проте останнім часом цей острів привернув увагу через пропозицію Дональда Трампа купити його та зробити частиною США. Чому Гренландія є справжнім феноменом, який не має аналогів у світі?
РБК-Україна (проект Styler) розповідає про унікальні особливості Гренландії, її природу та цікаві факти з історії.
Найбільший острів світу
Гренландія — це найбільший острів у світі, хоча формально вона не вважається континентом. Її площа становить 2,16 мільйона квадратних кілометрів, що співмірно з територією всієї Західної Європи або третьою частиною Австралії.
Якби Гренландія була окремою країною, вона посідала б 12-те місце за площею у світі. Цей масштабний острів приваблює своєю величчю та малозаселеністю.
Майже безлюдний острів
На території Гренландії проживає лише 56 тисяч людей. Щільність населення тут найнижча у світі — 0,03 особи на квадратний кілометр. Це пояснюється тим, що 80% території острова вкрито товстим шаром льоду, товщина якого у деяких місцях сягає 3,5 кілометра. Саме цей льодовиковий щит є другим за величиною у світі після Антарктиди.
Ось так виглядає Гренландія без льодового щита (фото: Вікіпедія)
Унікальне розташування міст
Практично всі населені пункти Гренландії розташовані на узбережжі, що забезпечує зв’язок із зовнішнім світом. Винятком є місто Кангерлуссуак, яке знаходиться за 160 км від узбережжя у глибині фіорду.
Це місто є важливим транспортним вузлом, адже тут розташований головний міжнародний аеропорт Гренландії. Завдяки цьому Кангерлуссуак залишається стратегічно важливим пунктом на мапі острова.
Як Гренландія стала частиною Данії
Гренландія має багату історію, яка почалася з переселення вікінгів із Ісландії у 986 році. У 1261 році острів став частиною Норвегії, а згодом, у 1380 році, увійшов до складу об’єднаної держави Данії та Норвегії.
У 1905 році, коли Норвегія отримала незалежність, Данія зберегла контроль над Гренландією. Це закріпило статус острова як автономної території під управлінням данського королівства.
Столиця Гренландії Нуук (фото: Вікіпедія)
Найпівнічніша столиця світу
Столиця Гренландії — місто Нуук — є найпівнічнішою у світі. У ньому проживає понад 19 тисяч людей, що робить його найбільшим населеним пунктом острова. Нуук розташований північніше за Рейк’явік, але формально поступається йому статусом столиці, адже Ісландія є незалежною державою, а Гренландія залишається автономною частиною Данії.
Адміністративна структура острова
Хоча Гренландія є частиною Данії, острів має значну автономію. У країні діють власні політичні партії, парламент (ландстинг) та уряд.
Всі внутрішні питання Гренландія вирішує самостійно, тоді як Данія відповідає за зовнішню політику, оборону та валюту. Ця унікальна система дозволяє острову зберігати самобутність і незалежність у багатьох аспектах.
Адміністративна карта Гренландії (фото: Вікіпедія)
Як дістатися до Гренландії
Попри географічну близькість до Північної Америки, прямі рейси до Гренландії доступні лише з Данії та Ісландії. Міжнародний аеропорт Кангерлуссуак є головними повітряними воротами острова завдяки стабільній погоді та рівнинному рельєфу.
Переліт із Копенгагена до столиці Нуука займає близько 4,5 години, а вартість квитків стартує від 600 євро.
Багатство корисних копалин Гренландії
Гренландія володіє значними запасами корисних копалин, що робить її стратегічно важливим регіоном. На острові знайдено великі родовища залізної руди, міді, нікелю, цинку та свинцю.
Особливу увагу привертають рідкоземельні метали, такі як неодим і диспрозій, які відіграють ключову роль у виробництві високотехнологічних пристроїв, включаючи смартфони, акумулятори та вітрові турбіни.
Видобуток корисних копалин у Гренландії супроводжується серйозними труднощами через суворий клімат та віддаленість регіону. Однак глобальне потепління та танення льодовиків роблять доступ до ресурсів простішим, що викликає інтерес з боку міжнародних компаній.
Раніше ми писали, які 8 мандрівників могли відкрити Америку до Колумба.
Читайте також, які 5 великих та малих територій США купили в інших держав.
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: сайти Listverse, History, Вікіпедія.
